{ "version": "https:\/\/jsonfeed.org\/version\/1.1", "title": "Право без води і бруду: дописи з тегом ЄСПЛ", "_rss_description": "Кунянський, Кунянский, метод чесного читання, Скалія, Гарнер, канони, право, юридичний блог, правова наука, юридична наука, право, ЄСПЛ, новий юридичний стиль", "_rss_language": "uk", "_itunes_email": "", "_itunes_categories_xml": "", "_itunes_image": "", "_itunes_explicit": "", "home_page_url": "https:\/\/kuniansky.com.ua\/tags\/yespl\/", "feed_url": "https:\/\/kuniansky.com.ua\/tags\/yespl\/json\/", "icon": "https:\/\/kuniansky.com.ua\/pictures\/userpic\/userpic@2x.jpg?1585135882", "authors": [ { "name": "Станіслав Кунянський", "url": "https:\/\/kuniansky.com.ua\/", "avatar": "https:\/\/kuniansky.com.ua\/pictures\/userpic\/userpic@2x.jpg?1585135882" } ], "items": [ { "id": "15", "url": "https:\/\/kuniansky.com.ua\/all\/echr-rant\/", "title": "Практика ЄСПЛ як необхідне зло", "content_html": "

\n $\"\"$ \n

Зворотний бік ЄСПЛ<\/div>\n<\/div>\n

Започатковуємо рубрику «Замах на святе». Не будемо розмінюватися на дрібниці і почнемо з нашої єдиної надії на справедливість — Європейського суду з прав людини.<\/p>\n

Правосуддя чи ворожіння?<\/h2>\n
ЄСПЛ є стражем одного документа — Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Фактично, йдеться про сімнадцять статей.<\/p>\n
З року в рік ЄСПЛ вичавлює все нові змісти з одних і тих самих слів. Інколи, він вважає, що право на справедливий суд є понад усе. А інколи — ухвалює рішення на кшталт справи «Бурмич та інші проти України» і загортає 12 тисяч заяв, бо йому просто набридло розглядати однакові справи.<\/p>\n
Те, чим займається ЄСПЛ, не можна назвати правосуддям як таким: у Конвенції занадто багато понять, які можна тлумачити як хочеш. Справа лише у вподобаннях конкретного судді і його ліберальному\/консервативному смаку.<\/p>\n
Від юридичних навичок судді ЄСПЛ залежить небагато. Юридична освіта не стане в нагоді, коли йдеться про те, чи є обмеження прав «необхідним у демократичному суспільстві». Будьмо об’єктивними: ну звідки суддя може знати, що є необхідним у демократичному суспільстві, а що ні? Якщо вірно пам’ятаю, суд — правозастосовний орган, а не правотворчій.<\/p>\n
Як це не сумно, але суть роботи ЄСПЛ — ворожіння, де замість карт таро є набір максимально узагальнених фраз, з яких можна зліпити що хочеш.<\/p>\n

Але без ЄСПЛ не обійтись<\/h2>\n
Усе сказане не суперечить тому, що зараз для України ЄСПЛ — єдине спасіння від вітчизняних судових помилок. Але зізнаємося собі: ЄСПЛ нас не цікавить як орган, що захищає права людини. Він для нас — здебільшого четверта інстанція. Інколи навіть буває, що спір затівається лише з тим, щоб дійти до ЄСПЛ, а там вже «як карта ляже».<\/p>\n
Тобто, чи не всі практикуючі юристи цікавляться ЄСПЛ лише як продавцем лотерейних квитків, адже у будь-якій справі можна поскаржитися на «порушення права на справедливий суд». Отже, ЄСПЛ — це політико-правовий контролер, який наразі необхідний Україні, щоб тримати її у загальних цивілізаційних рамках. Не більше, не менше.<\/p>\n

Проблема у тому, що все це перетворилося на карго-культ<\/h2>\n
Сама лише згадка у документі про якесь рішення ЄСПЛ сприймається як перепустка з нудного рівня вітчизняних законів на піднесений рівень просунутих дискусій про добро.<\/p>\n
Це, звісно, зручно, коли не хочеться розбиратися у внутрішньому законодавстві, а замість того обмежитися загальними красивими словами. Проте, не впевнений, що це пов’язано з правом.<\/p>\n
Наша Конституція захищає права людини краще, ніж Конвенція. У ній банально все виписано детальніше: бери і застосовуй. Але у тому й проблема: застосовувати все, що написано у Конституції, нашим судам часто-густо боязно або ліньки.<\/p>\n
Після того, як практика ЄСПЛ стала джерелом права, українські суди швидко зорієнтувалися і зрозуміли, що цю практику нескладно «осідлати» і обернути на свою користь. У мене приклади лише з двома рішеннями ЄСПЛ:<\/p>\n
\n
Щокін проти України<\/b>*
\nПро що воно насправді:<\/i> Якщо норми законодавства не узгоджуються між собою та створюють передумови для неоднозначного тлумачення, то суд має застосовувати підхід, який є більш вигідним саме для платника податків, а не для держави.<\/p>\n<\/blockquote>\n
\n
Як його використали українські суди:<\/i> Якщо хтось оскаржує рішення податкової, то має платити за це збільшений судовий збір, як за майнову вимогу.<\/p>\n<\/blockquote>\n
Про це писав ще 2013-го<\/a><\/p>\n
\n
Серявін та інші проти України<\/b>
\nПро що воно насправді:<\/i> Одне з призначень судового рішення — показати сторонам, що вони були почуті.<\/p>\n<\/blockquote>\n
\n
Як його використовують українські суди:<\/i> У судовому рішенні зовсім не обов’язково відповідати на всі аргументи сторін.<\/p>\n<\/blockquote>\n
На жаль, дійсність така, що все частіше суди «з’їжджають з теми» і замість чесного аналізу внутрішнього законодавства обмежуються загальними фразами з рішень ЄСПЛ.<\/p>\n
\n $\"\"$ \n<\/div>\n<\/div>*Альтернатива — метод чесного читання<\/h2>\n
Посилання на ЄСПЛ у документах адвокатів та в судових рішеннях стало мейнстримом. Наразі цей мейнстрим ризикує перетворитися на дурний тон. Переконаний: у 90% випадків, коли ви бачите посилання на ЄСПЛ — воно там або для напускної зарозумілості, або його можна сміливо замінити на вітчизняне законодавство.<\/p>\n
Є один приклад, який демонструє, що посилаючись на ЄСПЛ, юристам майже завжди доводиться щось додумувати, продовжуючи вектор думки європейського суду.<\/p>\n
Кажуть, ЄСПЛ визнає ґрати в судах нелюдським поводженням і тому суди мають випускати підсудних з кліток і дозволяти сидіти за одним столом з захисником. На підтвердження часто посилаються на рішення у справі «Свинаренко і Сляднєв проти Росії»<\/a>.<\/p>\n
Дивимося першоджерело і переконуємося: у справі Свинаренка ЄСПЛ ніколи не писав, що знаходження у клітці принижує гідність людини. Навпаки, у пункті 65 цього рішення ЄСПЛ підсумовує свої позиції у інших справах і каже, що приниженням визнається не тримання у клітці як таке, а лише невиправдане та непропорційне тримання, що має встановлюватися у кожному індивідуальному випадку.<\/p>\n
Тобто, казати, що ЄСПЛ вважає приниженням будь-яке тримання обвинувачених за ґратами — це маніпулювати та перекручувати.<\/p>\n
А от як за допомогою методу чесного читання можна було б обґрунтувати протиправність запроторення обвинувачених до кліток в судах.<\/p>\n
\n
Частина друга статті 1 КПК встановлює, що у кримінальному процесі застосовуються виключно Конституція, закони та міжнародні договори. Тому одразу відмітаємо будь-які посилання на підзаконні тюремні інструкції.<\/li>\n
Ніде у КПК немає жодного слова про те, що обвинувачений має якесь особливе місце в судовій залі. Ще за радянського КПК 1960 року, підсудні не сиділи у клітках і процесуальний закон у цій частині з того часу не змінювався. Ґрати в судах почали з’являтися на початку 90-х без жодних законних підстав: ніхто ніколи за це не голосував. Схоже, комусь просто сподобалося, як це виглядало у процесі над Чикатило<\/a>.<\/li>\n
Так само не можна вважати знаходження підсудного у клітці елементом його тримання під вартою. Норма пункту 1 частини 1 статті 177 КПК встановлює, що мета запобіжного заходу, серед іншого, — запобігання спробам переховуватися від суду. Тобто, коли обвинувачений вже знаходиться в суді, його тримання за ґратами взагалі позбавлено сенсу.<\/li>\n<\/ol>\n
Так, набагато легше послатися на ЄСПЛ. Але, у більшості випадків, такі посилання будуть перебільшенням або відвертою спробою висмоктати якесь загальне правило з конкретної ситуації, яку оцінював ЄСПЛ.<\/p>\n
Що робити<\/h2>\n
\n
Не відмовлятись від посилань на практику ЄСПЛ, а лише сповідувати аскетизм і гігієну у документах.<\/li>\n
Коли здається, що папір виглядає занадто коротеньким й несолідним, не вважати це приводом понапхати більше цитат.<\/li>\n
Не цитувати ЄСПЛ лише для того, щоб номінально примазатися до верховенства права або показатися розумнішим і прогресивнішим.<\/li>\n<\/ol>\n
Не посилатися на Конвенцію та рішення ЄСПЛ там, де достатньо вітчизняного права.<\/p>\n
Посилатися — коли конкретні норми внутрішнього права прямо суперечать Конвенції та практиці ЄСПЛ.<\/p>\n<\/div>
Мій канал у телеграмі<\/a><\/p>\n", "date_published": "2019-01-03T16:25:04+02:00", "date_modified": "2023-01-16T10:59:26+02:00", "tags": [ "ЄСПЛ", "замах на святе", "метод чесного читання" ], "image": "https:\/\/kuniansky.com.ua\/pictures\/1023892876.jpg", "_date_published_rfc2822": "Thu, 03 Jan 2019 16:25:04 +0200", "_rss_guid_is_permalink": "false", "_rss_guid": "15", "_e2_data": { "is_favourite": true, "links_required": [], "og_images": [ "https:\/\/kuniansky.com.ua\/pictures\/1023892876.jpg", "https:\/\/kuniansky.com.ua\/pictures\/sBCIHJH.jpg" ] } } ], "_e2_version": 4116, "_e2_ua_string": "Aegea 11.2 (v4116)" }